
Братаны, расскажу вам историю, которая повергла меня в шок и стала поворотным моментом в моей жизни, ведь это история о том, как я купил МДМА и создал свою собственную игру про наркоманов.
Короче, дело было так – я уже давно был прикидывался наркоманом, лупил с пацанами на закладки и с интересом следил за всем этим underground hardcore-тусовками, где народ вжаривался всяким амфом и МДМА. И в один прекрасный день, мне великодушно предложили поупотребить этот экстази.
Мой адреналин поднялся до небес, и я сразу согласился. Через пару часов я уже был в глубоком трансе, мой мозг начал фланировать где-то в недрах сознания, а тело отвисло, словно пончик из гидропоники. В небе я увидел звезды в форме дисков, они водрузились в ряд и затем перемешались. Очень необычное зрелище, манящее и захватывающее!
Когда я пришел в себя, у меня забрубили идея – создать свою собственную игру про наркоманов, чтобы поделиться этими ощущениями с людьми, которые никогда не пробовали такие вещи. Я решил, что моя игра будет настолько hardcore, что перевернет представление о виртуальных мирах и заставит игроков вжариться до мозга костей.
Сразу же после этого эпифании я принялся за работу, использовал все свои знания наркоманского жаргона и молодежного сленга. Начал с создания персонажей. Главный герой – обычный парень, который попадает в мир наркомании и узнает все её тонкости. Его враги – дилеры, полицейские, приставшие, которые пытаются помешать ему достичь своей цели – идеального психоделического состояния.
Чтобы сделать игру еще интереснее и аутентичнее, я решил добавить в нее множество наркотических закладок. Игроки смогут искать и собирать их по всему городу, общаться с наркоманами и искать новые способы получения запретных веществ. Я хотел, чтобы игроки настолько погрузились в этот мир, что им придется забыть о реальности и полностью отвиснуть в виртуальной реальности наркоманов.
Безусловно, в игре не обошлось без амфа и МДМА – это настоящие вехи в истории наркотиков. Я создал специальные квесты, где игроки должны были достать эти вещества и исследовать их воздействие на свое воображение. Они проникали в квартиры дилеров, собирали информацию, рисковали своей жизнью, чтобы получить свою порцию экстази и прочих закладок.
Также я добавил в игру несколько секретных уровней, где игроки могли попробовать нашумевшие комбинации наркотиков и погрузиться в настоящий галлюциногенный интерфейс. Благодаря этому, они могли почувствовать себя настоящими художниками и создавать собственные рисунки, вдохновленные психоделией.
Итак, моя игра про наркоманов была создана |
Я вложил в нее свою душу, чтобы передать всю глубину и неповторимость мира наркотиков. Мои друзья и знакомые поддержали меня и помогли распространить игру среди своих знакомых. И уже через несколько недель, она завоевала популярность среди молодежи.
Все больше и больше людей начали фланировать в этом виртуальном мире наркоманов, искать новые закладки и отвисать от реальности. Моя игра стала настоящим хитом, кто-то даже сравнивал ее с культовыми фильмами о наркотиках.
Эта игра – настоящая бомба, сказал один мои друзей. В ней все как в реальной жизни – адреналин, опасность, ощущение свободы и полета. Я просто оторвался!
Но несмотря на успех игры, меня охватили сомнения. Ведь в своей погоне за популярностью, я забыл о том, что наркотики – это не просто игра и нечто гораздо серьезнее. Я решил, что моя следующая игра будет о наркомании, но с глубоким осознанием опасностей и последствий употребления наркотиков.
Таким образом, моя игра стала глотком свежего воздуха среди развлекательных проектов, позволяющих почувствовать на своей шкуре, как это быть настоящим наркоманом.
Итак, дорогие друзья, я хотел поделиться с вами этой историей, чтобы вы могли осознать, как важно не только развлекаться, но и думать о своем здоровье и будущем. Помните, что закладки, вжаривание и hardcore – это лишь поверхность, а глубина проблемы находится внутри вас.
Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т